Вхід

Теекана РТБ

Рівне вечірнє

З ініціативи Люблінського Клубу Бізнесу та уряду Хелма 21 листопада ц.р. в цьому прикордонному місті відбувся польсько-український господарський форум, у якому з обох сторін взяли участь більше ста представників бізнесу, митної, прикордонної та міграційної служб, відомі журналісти. Учасників форуму щиро вітали президент Клубу Агнешка Гасіор-Мазур, президент міста Хелм Агата Фіш, воєвода Люблінський Пшеміслав Чарнек, віце-маршалек Люблінського воєводства Кшиштоф Грабчук та генеральний консул України в Любліні Василь Павлюк.

Упродовж шести годин роботи форуму його учасники обговорили низку питань, що стосуються співпраці в економічній галузі, діяльності прикордонних, митних та міграційних служб а також транспортних інфраструктур двох сусідніх держав. Не обійшли увагою й ролі медіа у формуванні громадської думки при висвітленні нинішніх стосунків Польщі та України. З української сторони цю важливу тему зокрема окреслили  головний консультант відділу аналізу інформаційного простору департаменту інформаційних стратегій Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента України Олександр Бухтатий та голова Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України Дмитро Тарасюк.

 

Радіотелевізійна передавальна станція в селі Антопіль Рівненського району розпочала роботу у листопаді 1967 року. Навіть сьогодні щогла цієї станції є найвищою на Рівненщині спорудою - її висота сягає 240 метрів. Але це не єдиний рекорд: пів століття тому станцію укомплектували найпотужнішим телевізійним передавачем - 50 кіловат. Його заводський номер- 2. Аналогічний був встановлений лише на вежі в Останкіно поблизу Москви. Це дало можливість населенню Рівненщини і прилеглих районів сусідніх Волині, Тернопільщини, Хмельниччини та Житомирщини приймати телепрограми на третьому метровому каналі навіть у кольорі. Зауважимо: кияни таку можливість отримали лише через 5 років.

Нині на восьми радіотехнічних об'єктах Рівненської філії Концерну РРТ працюють 32 телевізійних та 14 радіомовних передавачів.  Переважна більшість населення області вже має можливість безперешкодно дивитися телепрограми у цифровому форматі.

З нагоди 50-річчя введення в експлуатацію радіотелевізійної станції у селі Антопіль в обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка, на якій представлені фотографії та документи, котрі розповідають про діяльність радіотелевізійної станції упродовж 50-ти років. Відвідувачі виставки також мають можливість побачити оригінальні зразки техніки, за допомогою якої здійснювалася трансляція теле- і радіопрограм.

З поважним ювілеєм колектив телевізійної станції щиро привітали перший її директор Федір Наконечний, нинішній керівник колективу Віктор Талімончик, представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Рівненській області, голова обласної організації Національної спілки журналістів України Дмитро Тарасюк.

У міському палаці культури з нагоди 50-річчя радіотелевізійної станції відбулися урочистості. Кращі працівники одержали відзнаки від Концерну РРТ, обласної ради. Винуватців торжества також вітали професійні та самодіяльні митці - заслужена артистка України Олена Білоконь з Полтави, фіналіст Всеукраїнського конкурсу "Голос країни"  Микола Бобрик, дитячий ансамбль НВК № 1 з міста Рівне, танцювальний колектив "Зіронька" та співочий ансамбль "Криниченька" Білокриницького сільського будинку культури, вокальне тріо "Лісова пісня".

 

У Володимирецькому районному Будинку культури відбулася презентація нової книжки члена Національної спілки журналістів України Анатолія ХУТКОГО «Чудернацька одіссея дядька Марка Макасея».  На своєму сьомому десятку Анатолій Гаврилович міг би подякувати долі за букет натхненно прожитих літ, якби вона, доля, була прихильнішою. Наділивши спочатку недугою, з часом вона відняла ноги у цього вічно зайнятого в садку і на городі непосиди, знаного в районі оркестранта-духовика і талановитого журналіста, який об’їздив Володимиреччину у нескінченних газетярських відрядженнях…

– Здавалося, доля ставить крапку у моєму житті. Спочатку – одну, потім – другу…

Анатолій Гаврилович каже про свої одтяті до колін ноги. Але багатьом у залі здалося, що насправді його поставили в один ряд з людьми, яких доля любила, але не знати чому подала їм чашу страждання. Микола Островський, Олександр Бойченко, Олексій Маресьєв, Володимир Забаштанський, Владислав Титов… Їх багато, мудрих і талановитих страждальців. Але в одному доля вчинила благородно: як і їх, не позбавила нашого земляка мужності і витримки, вклала йому у руку творче перо і повернула у стрій  соціально активних, діяльних людей.

Як митець, колишній працівник володимирецької «районки» Анатолій Хуткий цілеспрямовано прийшов до власних книжкових одкровень, а щоб бути корисним Вітчизні і народу – примкнув до сучасного волонтерського руху. Ще у 2010 році він видав повість-гіпотезу про заснування Володимирця «Що чую в імені твоїм» та нарис про армійську службу на Семипалатинському ядерному випробувальному полігоні «Жертовні телята, або Два Чорнобилі одного життя». І ось – чергова зустріч із талановитим публіцистом: побачила світ третя його книжка, повна назва якої мовби закликає у світ пригодницьких романів і повістей – «Чудернацька одіссея дядька Марка Макасея, пережита та розказана ним і засвідчена очевидцями».

Розгорнувши книжку, мимохіть згадається низка вже давненько опублікованих у газетах дотепних бувальщин Анатолія Хуткого. І вони не помиляться. «…мій герой дядько Марко – фігура цілком реальна, – зазначає автор. – Всеньке життя відпрацював шофером… А ще… мав славу невгамовного і неперевершеного фантазера і оповідача…» Намір автора, усе ж, глибший, ніж бажання потішити когось смішинками. У цій книжці – авторське прагнення «зберегти для майбутніх поколінь зразки усної творчості, почуті і записані на теренах Володимирецького району…» І книжка, попри обмежений тираж, у такій якості надовго затримається у фондах книгарень.

Приємно вражає і її поліграфічний рівень. Обкладинка доречно оформлена ілюстраціями художниці Тетяни Бачинської. А вміщені у збірці оповідки проілюстрував сам автор. Очевидно, це був сміливий, аж до ризику, крок. Усе ж – виважений. Тож, розглядаючи малярський «примітивізм» А.Хуткого, згадуєш Федора Криницького – людину зі скромним статком, але з неймовірним багатством душі. Тим-то присутні на презентації земляки не приховували захоплення і непростою долею автора, і його потягом до творчості і краси. За творчий «симфонізм» щиро подякувала Анатолію Гавриловичу керівник вараської мистецької асоціації «МАК» Мирослава Воробей, а колега по журналістиці Єва Хутка – за громадянську мужність і творчу самовідданість. Сам же Анатолій Гаврилович із вдячністю згадав Віктора М’ялика, Івана Базаку, Георгія Вороб’я, Петра Максимчука, Віталія Бугрима, Володимира Володченка – людей, сприянням яких побачила світ презентована книжка. Сподіваємося, невдовзі вона з’явиться у місцевих бібліотеках, явивши нам і талановитого автора, і його незвичайного героя.

 

Журналісти з майже третини областей України - Київської Сумської, Черкаської, Чернігівської, Луганської, Волинської, Рівненської та міста Києва - в рамках Всеукраїнського прес-туру "Інформаційна реінтеграція Донеччини та Луганщини" відвідали минулої середи один з найбільших енергетичних об'єктів України - Рівненську атомну електростанцію. Вони побували в інформаційному центрі АЕС, машинному залі турбінного відділення енергоблоку № 3, ознайомилися з ходом будівництва комплексу з переробки твердих радіоактивних відходів. В учбово-тренувальному центрі медійникам продемонстрували роботу центрального блоку управління енергетичним устаткуванням, розповіли про методи захисту виробничого персоналу в разі виникнення нестандартних ситуацій.

З працівниками засобів масової інформації зустрівся генеральний директор РАЕС Павло Павлишин. Після короткої розповіді про більш, ніж 40-річну історію енерговелетня Полісся,Павло Яремійович відповів на численні запитання газетярів. Останні привітали Павла Павлишина з нагородою Всесвітньої асоціації організацій, що експлуатують атомні електростанції. Ця звістка в день перебування журналістів на Рівненській АЕС надійшла з міста Кенджу (Південна Корея)  де проходила чергова Генеральна Асамблея цієї асаціації. Високої нагороди Павло Павлишин удостоєний за значний внесок в загальну безпеку світової ядерної енергетики та розвиток культури безпеки в атомній галузі.


 

Днем раніше майже 30 працівників друкованих засобів масової інформації Сумщини, Чернігівщини, Київщини, Черкащини, Луганщини, Рівненщини, Волині та столиці України побували на Рівненському загальновійськовому полігоні. Представники регіональних ЗМІ подарували прес-службі оперативного командування "Захід" державний прапор, який розписали власноруч.

З медійниками зустрівся командуючий ОК "Захід" генерал-майор Олександр Павлюк. Невимушена обстановка, багато запитань та вичерпні кваліфіковані відповіді - все це було характерне для майже годинного діалогу військового з газетярами.

Після проходження відповідного інструктажу журналісти вправлялися в стрільбі з пістолета, автомата, кулемета та гранатомета, ознайомилися з побутовими умовами бійців та основами тактичної медицини. В ролі інструкторів були військовослужбовці 24 окремої механізованої бригади імена короля Данила.

 
Більше статтей...
An Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image SlideshowAn Image Slideshow 
bulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbulletbullet
spinner
Ukrainian (UA)

Опитування

Які з місцевих телеканалів ви дивитесь найчастіше?
 

Опитування

Яким з місцевих ЗМІ ви довіряєте найбільше?
 

Опитування

Новини якого з місцевих телеканалів на вашу думку є найбільш актуальними та об'єктивними?
 

Форум останні

No posts to display.