Постанова розширеного пленуму Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України
м. Рівне 20 березня 2015 року
Пленум Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України констатує, що занепад українських газет із сегменту малої преси становить загрозу інформаційній безпеці держави. Складна економічна ситуація в Україні, падіння гривні повною мірою торкнулися й видавничо-редакційної галузі. Особливо важко нині місцевим друкованим виданням, більшість з яких не мають ані великих надходжень від своєї діяльності, ані потужних фінансових засновників та спонсорів, які могли б пом’якшити фінансовий удар.
Передплата на періодичні видання проводилася восени 2014 року за цінами, які склалися на той час. Сьогодні ж через різкі валютні коливання у кілька разів зросли ціни на папір (який в основному завозиться з-за кордону), фарбу, інші комплектуючі. Це спричинило подорожчання поліграфічних послуг і фактичну прив’язку вартості друку накладу до курсу долара станом на день виходу газети. Відтак неможливо скласти фінансові плани навіть на місяць уперед, а зароблених від передплати коштів вже сьогодні катастрофічно не вистачає на друк газети та податки, не кажучи про зарплату. Практично щомісяця більшість газет змушені піднімати передплатну ціну, і з початку 2015 року до кінця першого півріччя вона зросте більш як на 40 відсотків від минулорічної вартості газет.
Через занепад вітчизняної економіки падає ринок реклами – одне з джерел підтримки редакційних бюджетів. Чимало газет і видавництв змушені скорочувати штати, зменшувати обсяги і періодичність виходу, відтак втрачається якість інформаційного контенту та інтерес читачів до нього. Негативна тенденція, закладена ще у 2014-му році, коли порівняно з попереднім роком кількість газет і журналів скоротилася в Україні більш як на 20 відсотків, на жаль, зберігається.
Талановиті журналісти, фахівці в галузі телебачення, радіо, хороші пресові менеджери, які творили відносно якісний інформаційний продукт, сьогодні масово кидають роботу в комунальних ЗМІ і їдуть на заробітки в Польщу, Прибалтику і навіть у Білорусію, де успішно заробляють по 600-1000 доларів на місяць на будівництві або на овочевих плантаціях. Ніхто не хоче працювати в Україні за 1200 гривень (біля 40 доларів). Маємо прогресуючий відтік не лише трудового, а насамперед інтелектуального капіталу нації.
Та й попри популістські заяви чиновників, які на хвилі Майдану увірвалися до влади, замість демократії і європейських цінностей журналістам часто буквально нав’язують цензуру і віджимають приміщення редакцій. Прикладів – десятки, на Рівненщині в тому числі.
Народні обранці забули про проекти законів про роздержавлення преси, і ніхто з чиновників при владі навіть не обіцяє державної підтримки, гарантованої журналістським колективам законом, – усі кивають на війну.
Разом з тим події останнього часу переконливо доводять: занепад, руйнація, скорочення українських видань пробиває інформаційну броню держави. Тож при такому ставленні високопосадовців до малої преси в умовах повномасштабної гібридної війни, найважливішою складовою якої є інформаційна, можемо завтра втратити всю малу пресу як інструмент формування громадської думки і донесення ініціатив та намірів влади до суспільства, а відтак – і програти війну. Адже інформаційну зброю, якою ми володіємо, дуже легко обернути проти нас, а її сила – непомітна і водночас невідворотна в умілих руках.
Розуміючи всю складність політичної та економічної ситуації в державі, ми, учасники пленуму, звертаємося до Президента України, уряду, депутатів Верховної ради з проханням звернути увагу на економічний захист видавничо-редакційної галузі, без підтримки якої перемогти зовнішнього і внутрішнього ворога буде нелегко. У зв'язку з цим пропонуємо:
1. Разом з експертами, на основі пропозицій НСЖУ, розробити інформаційну складову воєнної доктрини України – заходи інформаційної безпеки держави, де передбачити роль, місце та гарантії державної підтримки і соціального захисту журналістів малої преси;
2. Розробити спільно з НСЖУ, її обласними організаціями та за участі органів місцевої влади програму підтримки на державному рівні «Місцева преса» (або ж стабілізаційний фонд, який покриватиме фактично понесені збитки редакцій на основі щоквартально поданих розрахунків у відповідний комітет при ОДА) і закласти у держбюджеті на друге півріччя 2015 року відповідні кошти на утримання державних та комунальних видань;
3. На рівні Національної спілки журналістів України звернутися до Президента, уряду та Верховної Ради з проханням звільнити від оподаткування папір та інші поліграфічні комплектуючі, які завозяться з-за кордону, а також видавців друкованих періодичних видань та книжкової продукції;
4. Замість недолугих програм підтримки комунальних видань, в основу яких закладена корупційна складова та метод адміністративного і цензурного впливу на політику даних видань, запропонувати на регіональному рівні проводити раз у півроку (рік) відкриті тендери на висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування по зональній вертикалі «центральні ЗМІ – обласні ЗМІ – районні ЗМІ» на основі критеріїв «ціна-якість-зональний тираж/аудиторія + інтерактивний сегмент (власний веб-сайт)»;
5. Вимагати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування проведення прозорих тендерів на висвітлення їх діяльності на основі закладених у відповідні бюджети коштів;
6. Виробити єдину інформаційну концепцію пріоритетів і засадничих цінностей в українському медіасередовищі під умовною назвою «Єдиний інформаційний простір», основану на принципах суверенітету держави і свободи слова, яка б включала не лише пресу, телебачення і радіо, а й сегмент Інтернет-ЗМІ (сайти, портали, форуми, блоги);
на рівні області :
враховуючи вкрай нестабільну економічну ситуацію, реальну загрозу нових потрясінь, пов’язаних з падінням курсу національної валюти, зростанням вартості паперу та інших матеріалів і послуг, що може знову привести до призупинки виходу газет, вважати за доцільне здійснювати такі першочергові заходи:
а) відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» звернутися до засновників чи співзасновників газет про термінове надання фінансової допомоги, негайне погашення боргів за висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування у ЗМІ;
б) вивчити питання про доцільність концентрації коштів редакцій газет області для оптових закупівель паперу у виробників без посередників;
в) у порядку експерименту створити раду (гільдію) головних редакторів ЗМІ області для кращої координації зусиль редакцій у розв’язанні економічних, фінансових, ідеологічних та інших проблем;
г) рекомендувати редакціям газет та електронних ЗМІ у нинішній складних період ширше залучати до співпраці вільних журналістів та власний позаштатних актив на умовах оплати їх праці за рахунок гонорарного фонду;
д) для кращої обізнаності, запозичення досвіду на сайтах редакцій давати повні, а не урізані версії випусків номерів. При цьому можна підняти плату за рекламу, тому що вона тепер буде й в Інтернеті.